Кушниця

Села Іршавського району
Закарпатська область України

Кушниця - Kusnica, Kuhnyche, Custicza, Kwsnycza, Kovacsret, Kusnyicza (в угорських джерелах), Kusnice
(в чехословацьких джерелах). Згадка за 1383 p. -  cело в Іршавському районі Закарпатської області

Станція у Кушниці для поїздів

Picture 2 of 2

Станція у Кушниці, 27.VI.2004 (Порев А.)

 

У вас є цікава фотографія цієї місцевості? Ви маєте можливість додати її до нашої галереї:


Що зображено на фотографії?

 

Додаткова інформація

КУШНИЦЯ — село, центр сільської Ради. Лежить в долині річки Боржави та її притоки Кушниці, за 37 км від районного центру. Залізнична станція. Через село проходить шосе Хуст—Свалява. Населення — 3475 чоловік.
В селі розташовані управління Кушницького лісокомбінату, центральна садиба колгоспу «Зоря комунізму». Господарство — тваринницького напряму. Артіль має 3600 га землі, в т. ч. 400 га орної, 1100 га пасовиськ і сіножатей, 1500 га лісів; 900 голів великої рогатої худоби, 5000 овець.
У Кушниці є середня школа, бібліотека, Будинок культури; дільнична лікарня. За роки Радянської влади споруджено 560 будинків.
Перша згадка про село є в писемних джерелах 1318 року.
10 квітня 1919 року в Кушниці створено Раду робітників, селян і солдатів.
В 1924 році в селі виникла первинна організація КПЧ.
В 1944 році поблизу села діяв партизанський загін ім. Ватутіна.
24 жовтня 1944 року Кушниця визволена від фашистських окупантів частинами 17-го гвардійського Карпатського стрілецького корпусу. Понад 250 селян пішло добровольцями до лав Червоної Армії.
В Кушниці живе Герой Соціалістичної Праці Г. Ю. Денчиля, бригадир Кушницького лісокомбінату.

Історія міст і сіл УРСР (Закарпатська область), 1969 рік

КУШНИЦЯ - назва села походить від слова кузня або кузниця. Кушниця відома з 1318 року під назвою «Cusmuca». У 1383 році в письмових джерелах використовується назва «Kuhnyche». Вже у 1446 році село згадується, як «Custicza», в 1454 — «Kwsnycza», в 1525 — «Kwsnycha». Пізніше почала вживатись угорська назва «Kovácsrét» (букв. «ковальська галявина»).

27 лютого 1383 року королева Угощини Марія подарувала село синам волоського воєводи Сенеслау — Яношу, Іштвану та Шандору Долгаї. Натомість феодали Долгаї зобов'язувалися передавати половину зібраної п'ятдесятини з овець до королівської скарбниці.

У 1389 році королева Марія підтверджує право володіння Кушницею родиною Долгаї.

Спочатку Кушниця входила до комітату Береґ, але у 1454 році на прохання Долгаї король Ласло V приєднав їх володіння до комітату Марамарош.

У 1683 році побудовано дерев’яну церкву святого Архангела Михаїла з липових колод, яка засвідчується під час єпископської візитації 1801 року[6].

У 1711 році володіння Долгаї разом з Кушницею були конфісковані та передані у власність графам Телекі.

У 1835 році священником Іваном Доброю розпочато будівництво однонавної мурованої базиліки, присвяченої Різдву Пресвятої Богородиці. Будівництво було закінчено в 1865 році. На вежі церкви розміщені 3 дзвони. Найбільший з них відлито в Брно Р. Маноушком, малий виготовлений підприємством «Акорд» у 1927 році, а третій дзвін — пам’ятка XVIII століття.

Вікіпедія, 2014 рік

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *