Лисичево

Села Іршавського району
Закарпатська область України

Лисичево - Liszicza, Lissica, Rawasmezew, Ravaszmezo, Rokamezo (в угорських джерелах), Lisicovo (в чехословацьких джерелах). Згадка початок 15 ст. та 1383 p. - cело в Іршавському районі Закарпатської області

Водяна кузня у Лисичеві

Picture 1 of 7

Лисичевська "гамора" є єдиною діючою водяною кузнею в Європі, де подібні "гамори" збереглися, але виконують лише музейну функцію. Точна дата заснування кузні в Лисичеві невідома. У 1760-х на цьому місці діяла потужня папірня графа Телекі - тоді вперше було використано силу води. А з 1850-х років почала діяти водяна кузня. На початку ХХ ст. працювало п’ять водяних коліс потужністю вісім кінських сил кожне (зараз залишилося лише два). «Гамора» виробляла продукцію для мешканців краю та на експорт в Угорщину, Румунію, Югославію. Кузня працювала на повну потужність, поки повінь 1998 року не зруйнувала греблю. Її взяли в довгострокову оренду підприємці, подружжя Віктора та Ольги Петровці, що власним коштом відтворили кузню, зберігши первісний варіант її механізму.

 

У вас є цікава фотографія цієї місцевості? Ви маєте можливість додати її до нашої галереї:


Що зображено на фотографії?

 

Додаткова інформація

ЛИСИЧЕВЕ — село, центр сільської Ради. Розташоване на лівому березі річки Боржави, за 40 км від районного центру, за 7 км від вузькоколійної залізничної станції Кушниця. Населення — 2762 чоловіки.
В селі знаходиться бригада колгоспу «Зоря комунізму», яка займається виробництвом тваринницької продукції. Значна частина населення зайнята в лісовій промисловості.
У Лисичевому є восьмирічна школа, клуб, бібліотека. Якщо до возз’єднання з Радянською Україною в селі тільки 2 чол. мали середню освіту, то в 1967 році — 440 чоловік, 11 селян здобули вищу освіту. За цей час в селі зведено близько 520 просторих будинків.
Вперше село згадується в документах XV століття. У XVIII—XIX століттях тут видобували залізну руду.
10 квітня 1919 року в селі обрано Раду робітників, селян і солдатів.
В 1924 році створено первинну організацію КПЧ, організаторами її були М. Селяник, М. Сможаник, І. Дубіш.
1930—1931 рр. були тут неврожайними. Голодувало близько 200 родин. Значна частина селян емігрувала за кордон.
23 жовтня 1944 року село визволено від фашистської окупації. 86 чоловік пішли добровольцями до лав Червоної Армії.
У Лисичевому народився В. В. Пальок, кандидат історичних наук.

Історія міст і сіл УРСР (Закарпатська область), 1969 рік

ІСТОРІЯ. З XV століття Лисичово належить родині феодалів Долгаї, основною резиденцією яких було село Довге — центр Довжанської домінії. У 1550 року селом володів Дьєрдь Долгаї та Імре Долгаї, а в 1600 році — Янош Долгаї.
За переписом 1715 року село вважалось закинутим, а в 1720 році тут мешкало тільки 6 селян.
У 1760-х роках граф Ласло Телекі заснував папірню в Лисичеві.
У 1795 році угорський дослідний Андраш Вальї у своїй книзі «Опис країни Угорщини» пише про Лисичево: «Лисичево, русинське село в Марамороській жупі неподалік кордону з Березькою жупою. В селі проживає 556 греко-католиків та 16 юдеїв. Є одна церква. Перебуває у власності графа Телекі».
У джерелах за 1862 рік міститься інформація, що в селі було 166 будинків та проживало 850 русинів.
За переписом 1910-их років населення Лисичова становило 1733 чоловік. Серед них 1563 русини, 80 швабів (німців) та 28 угорців. В селі було 1562 греко-католиків, 98 римо-католиків та 69 юдеїв.
Після неврожайних 1930 та 1931 років у селі голодувало близько 200 селянських сімей, 200 мешканців змушені були емігрувати.
23 жовтня 1944 року радянські війська звільнили Лисичево від німецької окупації. До лав Червоної Армії вступили 86 місцевих жителів, 28 з них загинули на фронті. У 1967 році в селі встановлено пам'ятник на честь радянських воїнів-визволителів і воїнів-односельців, полеглих на полях битв Другої світової війни.

Вікіпедія, 2014 рік

One thought on “Лисичево

  1. Mgr. Ivan Prodan

    Vážení,jsem občan Česka,jehož otec Jiří Prodan se 16.01.1915 narodil v Lisičevu a velmi rád bych navšívil toto město.Prosím,je možné kontaktovat se starostou Vašeho města,který by mi pomohl k tomu,abych mohl navštívit rodné město mého otce.V okolí žijí moji příbuzní, na které nemám žádné spojení,velmi rád bych se kontaktoval i s nimi.Děkuji za jakoukoli informaci.Srdečně zdraví Mgr. Ivan Prodan,Zahradní 973,40753 Jiříkov Česko

    Reply

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *