Загаття

Села Іршавського району
Закарпатська область України

Загаття - Hatmeg, Hegymeg, Hegyelo, Zahatka (в угорських джерелах), Zahati (в чехословацьких джерелах). Згадка про село датована 1375 роком, - cело в Іршавському районі Закарпатської області

Загаття - краевид

Picture 4 of 5

Загаття - краевид

 

У вас є цікава фотографія цієї місцевості? Ви маєте можливість додати її до нашої галереї:


Що зображено на фотографії?

 

Додаткова інформація

ЗАГАТТЯ - село Іршавського району, за 14 км від райцентру, за лісовим масивом Гат, звідки й назва. Населення 2500 чол. В околицях - скарби середньої та пізньої бронзи, в т.ч скарб з 28 предметів ХІV-ХVст. до н. е.. знайдений 1892 р. в урочищі Гат. 1914 р. виявлений скарб з трьох кельтів XIII ст. до н. е. Село згадується з 1350 р. До 1945 р. називалось Гатмег. Про походження села і його назви зберігся цікавий переказ. Оскільки село лежало далеко від дороги, що сполучала Мукачево й Іршаву. то навколо лежали густі непролазні ліси, що вкривали досить високу гору. Селилися на ній розбійники, що удень відсипалися, а вночі грабували подорожніх. А ще крали худобу від людей, що жили по один бік від гори, і переганяли ту худобу на інший бік. де ховали. Потім зі схованки гнали корів і овець на торговицю до Мукачева чи й далі до Дебрецена чи Кошиць. Трави для паші за горою було досить. Аби мати воду, загачу вали потічок, що витікав з-під гори, з нього воду жолобами подавали прямо у кошари чи хліви. Таких загат було багато - біля кожного стійбища. Тому ц казали, що худобу тримають під горою, де гать. Згодом і саму гору стали звати Гат, а село - Загаттям. Лана гора і утворює західну межу села, за неї щовечора сідає сонце і густа межа від гори вкриває усе село. Попід Гатом протікає потік, зліва від нього протягається головна сільська вулиця. Більшість же садиб розкинулося по навколишніх горбах. Село має такі частини: Центр. Нижній кінець. Циганська вулиця. Майорня. Кичера і Шелельовиця. Парохія зі старою церквою згадується у селі ще з 1649 р. У 1845 р. там збудовано церкву Різдва Богородиці. Перед нею посадили величезну' липу, не набагато молодшу від церкви. Хижі тут невеликі, набіло-синьо побілені. Пояснюють це тим. що синій і білий кольори - це традиційні барви Діви-Марії, які здавна використовувалися в нашому іконописі. Покриті хати соломою або черепицею. Парохія зі старою церквою згадується 1649 р. У 1845 р. збудовано церкву Різдва Богородиці. У XIX ст. тут існувала лісова управа і жандармерія. З приходом до села 1944 р. Червоної Армії 30 чоловік влилося у її лави.

16 з них нагороджені орденами і медалями, 21 не повернувся з війни. Найзначнішою частиною села є Майорця, де містяться школа, сільрада, ряд магазинів. В радянські часи у селі розташовувалася центральна садиба радгоспу "Червоний партизан”, за яким було закріплено 6200 га землі, в тому числі понад 1000 га ораниці і 281 га садів. 14 його працівників було нагороджено орденами і медалями за трудові досягнення. У селі же містилися два лісництва Довжанського лісокомбінату. У селі працювали два дитсадки, два клуби, три бібліотеки, лікарня на 25 ліжок, ветеринарний пункт, майстерні побутового обслуговування.
Літ.: Шкіря В. Село за Гатом /НЖ. - 1995. - 2 грудня: Штефаньо О. Загаття //Фест. - 2006. - 3 серпня. - С. 13; Лугова О. Мандруючи романтичним Загатським краєм// СК.-2008.-№14.-С.44.

Сергій Федака "Населені пункти і райони Закарпаття: Історично-географічний довідник", 2014 р.

ЗАГАТТЯ (до 1945 р.- Гатмег) - село, центр сільської Ради. Розташоване на річці Іршавці, за 14 км від районного центру. Через село проходить шосе Мукачеве-Іршава. Населення - 1774 чоловіки. Сільраді підпорядковані населені пункти Дуби, Івашковиця, Климовиця, Кобалевиця.
В селі знаходиться центральна садиба колгоспу «Верховина», який має 2600 га землі, в т. ч. 637 га орної. Основні галузі виробництва - тваринництво та садівництво. В господарстві наявні 500 голів великої рогатої худоби, понад 1000 овець.
У Загатті є середня школа, бібліотека; дільнична лікарня. За радянських часів в селі зведено близько 500 будинків.
Село засновано в XV столітті.
Під впливом Великого Жовтня та агітації солдатів, що повернулися з російського полону, в 1918 році у Загатті відбулися заворушення. Селяни зруйнували канцелярію лісової управи.
В березні 1919 року в Загатті було обрано Раду робітників, селян і солдатів.
В 1924 році в селі створена первинна організація КПЧ, організаторами її були В. Ф. Золтан, 1. І. Поторій, ІО. С. Якима.
Комсомольська організація створена у Загатті в 1929 році.
25 жовтня 1944 року Загаття визволено від фашистської окупації частинами 237 стрілецької дивізії. Понад ЗО чоловік пішли добровольцями до Червоної Армії, серед них 16 нагороджено орденами та медалями Радянського Союзу.
В Загатті народився український радянський живописець А. М. Ерделі.
Поблизу села, біля курганного могильника куштановицької культури (VI-III століття до н. е.), знайдений скарб виробів доби бронзи (XIV-XIII століття до н. е.).

Історія міст і сіл УРСР (Закарпатська область), 1969 рік

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *